Починаючи
працювати над особистим портфоліо, я глибше занурююся в роздуми про свою професію,
складності та перспективи. Свою педагогічну діяльність я починала вожатою у
сільській школі, потім працювала у Будинку піонерів, в обласному Палаці дітей
та юнацтва, викладала інформатику в «Інфохолдінгу», де навчала дітей 5 років,
школярів та дорослих. Але можу сказати відверто, що вже понад 10 років, я
переконана, що в житті можу себе реалізувати тільки як викладач.
Я народилася
в родині вчителів і завжди бачила стурбовану мама, купу зошитів, конспекти та
контрольні, які готував тато. І тому вважала, що ця доля не для мене. Що це
дуже відповідально та складно. Але від долі нікуди… В моїй родині 19 вчителів і
сьогодні я цим пишаюся. В житті головне – професіоналізм. Я старанно виконую
свої педагогічні обов’язки, працюю над собою, намагаюсь до кожної справи
підходити творче.
Мета
портфоліо: відобразити роботу, здійснити самоконтроль фахової
майстерності, визначити свій професійний рівень,
створити індивідуальний алгоритм дій викладача та класного керівника.
В ліцеї я працюю не так давно, для себе з’ясувала, що це в двічі складніше ніж в загальноосвітній
школі тому, що:
-
до ліцею приходять
учні, які не змогли поступити за бажанням в навчальні заклади;
-
рівень знань
низький;
-
70% учні з
проблемних сімей, відсутній контроль з боку батьків;
-
пріоритетом є
отримання професії, а не вивчення загальноосвітніх предметів.
Тому я поставила перед собою педагогічну мету:
І тільки через систему виховання, організацію учнівського
колективу, дати змогу зрозуміти учням необхідність вивчення інформатики, вірно
сформулювати мотивацію до навчання.
Я вбачаю такий шлях:
Досягти бажаного можливо тільки за
умови вірно сформульованої мети, позитивного відношення до справи, чітких
кроків, та глибокого аналізу. Конструктивна критика повинна сприйматися не як
особиста образа, а як поштовх до виправлення помилки, пошук більш раціональних шляхів
вирішення проблем та завдань. Не помиляється той хто не працює. Буду відверта,
поки виходить не все як запланувала. Виникають різні педагогічні ситуації на
уроках, але я дотримуюся особистого
девізу:
Іди вперед, не зупиняйся,
Тим хто навколо посміхайся.
Запам’ятай, що поруч люди,
Даруй добро усім і всюди.
Умій учити, не повчати,
Комп’ютер всім потрібно знати.
Переконана, дуже важливо не стояти на місці,
необхідно постійно вчитися, переймати досвід колег, які працюють багато років і
мають практичні надбання. Слідкувати за новими технологіями, вивчати сучасні
підходи до викладання, світові тенденції, шукати свій шлях до самореалізації. А
головне чітко розуміти кому передаси свої знання.
Педагогічне кредо:
Май
щастя віддати те, що вмієш.
